недобачити

НЕДОГЛЯ́НУТИ (наглядаючи, спостерігаючи за ким-, чим-небудь, допустити недогляд, зробити помилку через неуважність, недосвідченість і т. ін.), НЕДОГЛЕ́ДІТИ (НЕДОГЛЯ́ДІТИ), НЕДОДИВИ́ТИСЯ, НЕДОПИЛЬНУВА́ТИ, НЕДОБА́ЧИТИ (не помітити кого-, що-небудь через неуважність, зайнятість, небажання тощо). — Недок.: недобача́ти. Сон пана Кшивокольського недовгий, уривчастий, наповнений тривогою за недороблену кимось роботу, каяттям, що.. там недостояв, там недоглянув, там довірився (Г. Хоткевич); — Восени дощі були, ти знаєш, а потім морози вдарили. Пізно було, а я недогледів (В. Кучер); Заздріша та радіша, що знов сама з дочкою, вона багато дечого недобачала довго (Марко Вовчок). — Пор. 1. пропусти́ти.

Значення в інших словниках

1. недобачити — недоба́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недобачити — див. недобачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. недобачити — Недобачити, -чу, -чиш гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.  Словник української мови Грінченка