недобачити

Недобачити, -чу, -чиш

гл.

1) Не досмотрѣть.

2) Не замѣтить.

Значення в інших словниках

1. недобачити — недоба́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недобачити — див. недобачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. недобачити — НЕДОГЛЯ́НУТИ (наглядаючи, спостерігаючи за ким-, чим-небудь, допустити недогляд, зробити помилку через неуважність, недосвідченість і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти.  Словник української мови в 11 томах