недобросовісний
НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. (який недбало ставиться до господарювання). Не минала кара і недбалого лісника (Марко Вовчок); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (М. Рильський); Несумлінний працівник; — Огорожа навколо школи розвалилась, — продовжую уганяти його в піт.. — А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький).
НЕДБА́ЛИЙ (який свідчить про відсутність належної уваги, старанності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕХЛЮ́ЙСЬКИЙ підсил. розм.; НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (який свідчить про відсутність чесності, сумлінності); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕГОСПОДА́РСЬКИЙ, НЕГОСПОДА́РНИЙ рідше (властивий невмілому, поганому господареві). Здати роботу недбалу або недороблену він не міг (З. Тулуб); Нехлюйське ставлення до мови, убогість лексики, стандартизація висловів.. — чи ж не в цьому найтяжчі гріхи письменника (О. Левада); Безгосподарне використання коштів.
Словник синонімів української мови