недогарок
НЕДО́ГАРКИ мн. (те, що остаточно не згоріло — після пожежі тощо); НЕДО́ПАЛОК (неспалена частина чого-небудь). Замислені люди сиділи над недогарками багаття (С. Скляренко); Підійшов вусатий сторож, підмів забутий Арсеном недопалок сірника (Л. Дмитерко).
НЕДО́ГАРОК (недогорілий шматок свічки), ОГА́РОК розм., ЗГА́РОК рідко. Один з городових кинувся в другу кімнату, де теж горіла свічка.. Другий запалив недогарок і пішов у кухню (З. Тулуб); І в ніч глуху, на нарах, при огарках, читали аркуш цей (Р. Братунь).
Словник синонімів української мови