недогарок
НЕДО́ГАРОК, рка, ч.1. тільки мн., чого і без додатка. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін.
За годину від комор зостався самий жар.. Вони заходились укупі з Гордієвими наймитами заливати недогарки, і ця робота тяглася аж до світу (Гр., II, 1963, 133);
Інші [робітники] з недогарків кошари виносили трупи (Фр., VIII, 1952, 406);
// Частина чого-небудь, що з певних причин не може повністю згоріти, вигоріти.
При ручному зварюванні багато електродного металу марно втрачається на.. недогарки (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 89).
Іти́ в недо́гарок — не згоряти повністю.
Відомо, що на всіх сірчанокислотних підприємствах республіки велика кількість сірки іде в недогарок, і виробництво зазнає великих втрат (Ком. Укр., 1, 1964, 28).
∆ Піри́тний (колчеда́новий) недо́гарок — відходи хімічної промисловості, які утворюються при виробництві сірчаної кислоти після окислювального випалювання піриту (сірчаного колчедану) і використовуються як добриво.
Внесення піритного недогарку, який містить у собі мідь, значно підвищує врожай картоплі (Картопля, 1957, 103).
2. Недогорілий шматок свічки.
Вигоріла свічка, Леон засвітив недогарок, але і той скоро кінчився (Рибак, Помилка.., 1956, 67);
Томашиха мовчки перехрестилась, вийняла з його рук недогарок і дмухнула на вогонь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 319).
3. Невикурена або недокурена цигарка; недокурок.
Кілька разів він затягся недогарком, потім кинув його на землю, розтер чоботом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 251).
Словник української мови (СУМ-11)