недопалок
НЕДО́ГАРКИ мн. (те, що остаточно не згоріло — після пожежі тощо); НЕДО́ПАЛОК (неспалена частина чого-небудь). Замислені люди сиділи над недогарками багаття (С. Скляренко); Підійшов вусатий сторож, підмів забутий Арсеном недопалок сірника (Л. Дмитерко).
НЕДО́КУРОК (залишок недокуреної цигарки), НЕДО́ПАЛОК, БИЧО́К розм. Коли вже недокурок почав припікати пальці, сердито відкинув його (М. Томчаній); Короп палив одну за одною цигарки і втикав недопалки у сніг (П. Автомонов); Пихтять цигарки. Малеча тягне бичка (В. Чумак).
Словник синонімів української мови