недурно

НЕДАРЕ́МНО (НЕДАРЕ́МНЕ) (не без підстав, не без причин), НЕДА́РМА́, НЕДА́РОМ, НЕДУ́РНО розм., НЕСПРО́СТА розм.; НЕМА́РНО (маючи певні підстави, причини; не без користі). Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно на світі (О. Гончар); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Л. Дмитерко); Недарма кажуть: яка хата — такий тин, який батько — такий син (Григорій Тютюнник); Її пойняла цікавість — чого це він мучиться? Бо ж неспроста прийшов (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. недурно — неду́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. недурно — присл. Те саме, що недарма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недурно — НЕДУ́РНО, присл. Те саме, що недарма́. Недурна сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Г. Квітка-Основ'яненко); [Василь:] Одначе ви, добродію, недурно пожили на світі, ви всі тайни сценічності і драматичності знаєте (В.  Словник української мови у 20 томах
4. недурно — НЕДУ́РНО, присл. Те саме, що неда́рма́. Недурна сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Кв.-Осн., II, 1956, 24); [Василь:] Одначе ви, добродію, недурно пожили на світі, ви всі тайни сценічності і драматичності знаєте (Сам.  Словник української мови в 11 томах