незатишний

НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. про час); НЕРВО́ВИЙ (перев. про обстановку, роботу); НЕРВО́ЗНИЙ (перев. про обстановку). Поет Євгеній Баратинський жив своїм неспокійним важким життям (О. Іваненко); Далі починається моє.. невпокійне учителювання (С. Васильченко); Містечко жило тривожним життям, двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Григорій Тютюнник); Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар); Лікія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (О. Ільченко); Москва. Живе нервовим, напруженим життям (В. Еллан). — Пор. 3. бурхли́вий.

Значення в інших словниках

1. незатишний — неза́ти́шний прикметник незати́шни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незатишний — незатишна, незатишне. 1》 Не захищений від вітру, течії і т. ін. 2》 перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін. 3》 Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незатишний — НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́. 1. Не захищений від вітру, течії і т. ін. Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім .. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. незатишний — НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́. 1. Не захищений від вітру, течії і т. ін. Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім.. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Крот., Сини..  Словник української мови в 11 томах