незатишний

НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́.

1. Не захищений від вітру, течії і т. ін.

Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім.. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Крот., Сини.., 1948, 26);

Вітри позмітали сніг, чорніли голі, незатишні скелі (Донч., IV, 1957, 482).

2. перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін.

Ця лунка тиша, ..ці порожні коридори завжди викликали в Юрія Юрійовича почуття незатишне і неспокійне (Донч., V, 1957, 478);

Якась… незатишна ця ніч (Коп., Вибр., 1948, 49).

3. Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому.

В незатишному, напівтемному клубі .. густо чаділа гасова лампа (Руд., Остання шабля, 1959, 208);

Казарма була на п’ятдесят чоловік, незатишна, брудна, велика і напівтемна (Тулуб, В степу… 1964, 103).

Значення в інших словниках

1. незатишний — неза́ти́шний прикметник незати́шни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незатишний — незатишна, незатишне. 1》 Не захищений від вітру, течії і т. ін. 2》 перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін. 3》 Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незатишний — НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́. 1. Не захищений від вітру, течії і т. ін. Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім .. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. незатишний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев.  Словник синонімів української мови