немарно

НЕДАРЕ́МНО (НЕДАРЕ́МНЕ) (не без підстав, не без причин), НЕДА́РМА́, НЕДА́РОМ, НЕДУ́РНО розм., НЕСПРО́СТА розм.; НЕМА́РНО (маючи певні підстави, причини; не без користі). Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно на світі (О. Гончар); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Л. Дмитерко); Недарма кажуть: яка хата — такий тин, який батько — такий син (Григорій Тютюнник); Її пойняла цікавість — чого це він мучиться? Бо ж неспроста прийшов (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. немарно — нема́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. немарно — Присл. до немарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. немарно — НЕМА́РНО. Присл. до нема́рний. Щоб недаром жити, немарно тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Панас Мирний); На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
4. немарно — НЕМА́РНО. Присл. до нема́рний. Щоб недаром жити, немарнО тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Мирний, II, 1954, 135); На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Дмит.  Словник української мови в 11 томах