ненажерливий

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм., НЕВСИТИ́МИЙ рідше, НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, НЕСИ́ТИЙ рідше, ЗАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАГРЕ́БИСТИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше. Всі вони (родичі княгині Ольги) жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); — Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем'я (людей) поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра — виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають (Саливон з Гнатом) давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). — Пор. 1. скупи́й.

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. ненажерливий — ненаже́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненажерливий — Ненажерний, ненаїдний, ненаситний, невситимий, ненатленний, ненатлий; (жадібний) зажерливий, прожерливий, пажерливий.  Словник синонімів Караванського
3. ненажерливий — див. жадний; ненажера  Словник синонімів Вусика
4. ненажерливий — -а, -е. 1》 Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. 2》 перен. Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ненажерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості. Все поїдять... (Остап Вишня); У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам!...  Словник української мови у 20 томах
6. ненажерливий — Ненаже́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ненажерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості… Все поїдять … (Вишня, І, 1956, 100); У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам!...  Словник української мови в 11 томах
8. ненажерливий — Ненажерливий, -а, -е Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива. Ном. № 12126.  Словник української мови Грінченка