ненажерливий

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.

1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий.

Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості. Все поїдять... (Остап Вишня);

У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам! Підросли діти і стали такими ненажерливими. Все пищать і їсти просять (О. Копиленко);

* Образно. Закурений, в окулярах від пилу, він рвучко пхає в зуби ненажерливої машини шершаву колючу пшеницю (О. Донченко).

2. перен. Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний.

[Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: – Мало, мало!.. Така вже вона вилупиться заздрісна та ненажерлива!.. (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. ненажерливий — ненаже́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненажерливий — Ненажерний, ненаїдний, ненаситний, невситимий, ненатленний, ненатлий; (жадібний) зажерливий, прожерливий, пажерливий.  Словник синонімів Караванського
3. ненажерливий — див. жадний; ненажера  Словник синонімів Вусика
4. ненажерливий — -а, -е. 1》 Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. 2》 перен. Який не задовольняється досягнутим, тим, що має; ненаситний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ненажерливий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. ненажерливий — Ненаже́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ненажерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який багато їсть, якого важко нагодувати; прожерливий. Готуйтесь, хазяї! А гості ті з великими апетитами, ненажерливі гості… Все поїдять … (Вишня, І, 1956, 100); У червні місяці стільки клопоту птахам і тваринам!...  Словник української мови в 11 томах
8. ненажерливий — Ненажерливий, -а, -е Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива. Ном. № 12126.  Словник української мови Грінченка