неописаний

НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О. Кобилянська); Старий не говорив нічого, мабуть, він не міг промовити ні слова, уста його були скривлені невимовним жалем (Олена Пчілка); А тим часом вечір глибшав, і небеса у воді теж глибшали, таємничішали, сповнювались особливої, непередаваної задуми.. (Є. Гуцало); — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І. Франко). — Пор. 3. вели́кий, 1. надзвича́йний, 3. надзвича́йний.

Значення в інших словниках

1. неописаний — неопи́саний прикметник якого не описали  Орфографічний словник української мови
2. неописаний — НЕОПИСАНИЙ – НЕ ОПИСАНИЙ – НЕОПИСАННИЙ Неописаний, прикм. Якого не описали: неописане майно. Не описаний, част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія. Неописанний. Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, неописанна врода.  Літературне слововживання
3. неописаний — -а, -е. 1》 Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно. 2》 Якого важко виразити, описати словами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неописаний — НЕОПИ́САНИЙ, а, е. 1. Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно. 2. Якого важко виразити, описати словами. – Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І.  Словник української мови у 20 томах
5. неописаний — НЕОПИ́САНИЙ, а, е. 1. Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно. 2. Якого важко виразити, описати словами. — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (Фр.  Словник української мови в 11 томах