неописаний
НЕОПИ́САНИЙ, а, е.
1. Який не підлягав описові, якого не описали.
Неописане майно.
2. Якого важко виразити, описати словами.
— Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (Фр., IV, 1950, 293);
— Дівчата, красуні ви наші неописані, чи не вирішили ви гуртом вийти за наших хлопців заміж? (Збан., Переджнив’я, 1955, 275).
Словник української мови (СУМ-11)