непам'ять
ЗАБУТТЯ́ (втрата пам'яті про кого-, що-небудь), НЕПА́М'ЯТЬ. Можна в розлуці друга згубити — прийде з роками час забуття ... Можна без хліба в світі прожити, а без Вітчизни — згіркне життя (Д. Луценко); Все відійшло в минуле і вже ледь затьмарилось забуттям (Л. Дмитерко); У непам'ять не відійдуть солдати, які впали в розповні літ і сил, віддали за день нинішній найдорожче — щастя бути на землі (з газети).
НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Петрик метався в безпам'ятстві (Ю. Збанацький); Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (І. Ле); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття? Опритомнів (Яресько) уночі, в похмурому бараці (О. Гончар). — Пор. запа́морочення.
Словник синонімів української мови