непам'ять

ЗАБУТТЯ́ (втрата пам'яті про кого-, що-небудь), НЕПА́М'ЯТЬ. Можна в розлуці друга згубити — прийде з роками час забуття ... Можна без хліба в світі прожити, а без Вітчизни — згіркне життя (Д. Луценко); Все відійшло в минуле і вже ледь затьмарилось забуттям (Л. Дмитерко); У непам'ять не відійдуть солдати, які впали в розповні літ і сил, віддали за день нинішній найдорожче — щастя бути на землі (з газети).

НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Петрик метався в безпам'ятстві (Ю. Збанацький); Сержант кинувся.., тяжко застогнав і знову впав у нестяму (І. Ле); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття? Опритомнів (Яресько) уночі, в похмурому бараці (О. Гончар). — Пор. запа́морочення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непам'ять — непа́м'ять іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непам'ять — ЗАБУТТЯ; (безпам'ять) НЕПРИТОМНІСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. непам'ять — див. непритомність Словник синонімів Вусика
  4. непам'ять — -і, ж. 1》 Втрата пам'яті про кого-, що-небудь; забуття. Піти в непам'ять. 2》 Втрата свідомості, непритомність. Впадати в непам'ять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непам'ять — НЕПА́М'ЯТЬ, і, ж. 1. Втрата пам'яті про кого-, що-небудь; забуття. Вік злагідніє тоді і війни в непам'яті згинуть (М. Зеров); Виринає з непам'яті це ім'я. 2. Втрата свідомості, непритомність. Словник української мови у 20 томах
  6. непам'ять — Непам'ять, -ти ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. К. (О. 1861. II. 227). пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять. К. Гр. Кв. ХХXII. Словник української мови Грінченка