неповторимий

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. ні з ким, ні з чим (який мало зустрічається в такому довершеному вияві, не схожий на інших); НЕПОВТО́РНИЙ, НЕПОВТОРИ́МИЙ рідше (такий, якого більше не буде). Стоян дивився на червоний місяць, що вповні випливав на небо, і мовчав, мов захопився надзвичайним видовищем (С. Скляренко); Тарас Григорович погляду не зводив з незвичайного актора (О. Ільченко); Софія виявила неабиякі здібності (А. Шиян); — Ти.. надто екзальтований!.. Виняткових особистостей тобі подавай, геніїв, героїв!.. (Є. Гуцало); Рідкісний знавець своєї справи; Рідкісний талант; Ад'ютант мав феноменальну пам'ять (Григорій Тютюнник); Тоня.. виповнила його новим, ні з чим незрівнянним почуттям (О. Гончар); Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї (В. Сосюра); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко). — Пор. 1. небува́лий, 1. незвича́йний.

Значення в інших словниках

1. неповторимий — неповтори́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповторимий — -а, -е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповторимий — НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам'яті через усе життя (Н. Рибак); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. неповторимий — НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима ніч, яку потім засуджений проніс у своїй пам’яті через усе життя (Рибак, На світанку, 1940, 182); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (Мал., Звенигора, 1959, 25).  Словник української мови в 11 томах