неповоротний

БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні). Образ жінки підносився в його уяві, як ніжна пісня, що звучить йому завжди з самих глибин дитинства, такого вже, здається, далекого й безповоротного (П. Колесник); Плакати будеш, Черемоше, скований Черемоше. Плакати будеш по тих часах неповоротних, коли був лиш ти та гуцул (Г. Хоткевич); Необоротні біологічні зміни; О, дев'ятнадцятий рік двадцятого століття..! О, неповторний рік високих людей гнобленого і повсталого класу, о, земле боротьби! (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. неповоротний — неповоро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповоротний — I неповоротн`ий-а, -е. Те саме, що неповороткий. II неповор`отний-а, -е. Який не повернеться, не повториться. || у знач. ім. неповоротне, -ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповоротний — НЕПОВОРОТНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неповоротки́й. Матня одрізнявся од усього товариства .. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Панас Мирний). НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться.  Словник української мови у 20 томах
4. неповоротний — НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться. Знищення великої земельної власності на Західній Україні, передача землі в руки народу, — це другий, величний, неповоротний крок нашої землі в переможний Жовтень (Тудор, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. неповоротний — Неповоротни́й, -а́, -е́ Неповоротливый. Н. Вол. у. Левиц. Пов. 10.  Словник української мови Грінченка