неповоротний

НЕПОВОРОТНИ́Й, а́, е́.

Те саме, що неповоротки́й.

Матня одрізнявся од усього товариства .. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Панас Мирний).

НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е.

Який не повернеться, не повториться.

Чи то березень зненацька нагадав мені, що за літами, за весняними водами мчать у неповоротну далечінь (Б. Антоненко-Давидович);

Глобалізація якщо й забезпечує концентрацію фінансових, технічних і почасти інтелектуальних ресурсів, то ціною неповоротних втрат, бо супроводжується стиранням місцевих особливостей, уніфікацією форм не лише економічного, а й суспільного та культурного життя (із журн.);

// у знач. ім. неповоро́тне, ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.

Сколихнулось у ньому глибоке бажання рушити кудись за сином, наздоганяти неповоротне (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. неповоротний — неповоро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповоротний — I неповоротн`ий-а, -е. Те саме, що неповороткий. II неповор`отний-а, -е. Який не повернеться, не повториться. || у знач. ім. неповоротне, -ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
4. неповоротний — НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться. Знищення великої земельної власності на Західній Україні, передача землі в руки народу, — це другий, величний, неповоротний крок нашої землі в переможний Жовтень (Тудор, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. неповоротний — Неповоротни́й, -а́, -е́ Неповоротливый. Н. Вол. у. Левиц. Пов. 10.  Словник української мови Грінченка