неповоротний

НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться.

Знищення великої земельної власності на Західній Україні, передача землі в руки народу, — це другий, величний, неповоротний крок нашої землі в переможний Жовтень (Тудор, Вибр., 1949, 347);

Смерть Михайла Івановича [Калініна] діячі радянської культури, як і весь наш народ, сприйняли як тяжку неповоротну втрату (Рад. Укр., 5. VI 1946, 1);

// у знач. ім. неповоро́тне, ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.

Сколихнулось у ньому глибоке бажання рушити кудись за сином, наздоганяти неповоротне (Довж., І, 1958, 85).

НЕПОВОРОТНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неповоротки́й.

Матня одрізнявся од усього товариства.. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Мирний, II, 1954, 158).

Значення в інших словниках

1. неповоротний — неповоро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповоротний — I неповоротн`ий-а, -е. Те саме, що неповороткий. II неповор`отний-а, -е. Який не повернеться, не повториться. || у знач. ім. неповоротне, -ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповоротний — НЕПОВОРОТНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неповоротки́й. Матня одрізнявся од усього товариства .. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Панас Мирний). НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться.  Словник української мови у 20 томах
4. неповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
5. неповоротний — Неповоротни́й, -а́, -е́ Неповоротливый. Н. Вол. у. Левиц. Пов. 10.  Словник української мови Грінченка