неповороткість
НЕПОВОРО́ТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до неповоротки́й.
*Образно. Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Загреб., Спека, 1961, 206).
Словник української мови (СУМ-11)