неприторенний
НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. (про людину — для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо), НЕСУСВІ́ТНИЙ розм., НЕПРИТОРЕ́ННИЙ розм. Несосвітенний шахрай; — Нащо ж ті рушниці без патронів? Кому і для чого вони потрібні?.. Ні, Гутман, ти таки несусвітний дурень (П. Колесник); — Ти, Хомо, є неприторенний злодій! — прорекла Дармограїха, наче піп із амвона (Є. Гуцало). — Пор. 1. безпробу́дний, невипра́вний.
Словник синонімів української мови