несправедливий
НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙ підсил., БЕЗЗАКО́ННИЙ підсил.; ЛІ́ВИЙ розм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). — Негайно виконати ту постанову. І негайно повернути колгоспам усе, що було взято в них незаконним способом (Остап Вишня); Податковий уряд мстився на ній (громаді) при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Лесь Мартович); Стали жовніри.. беззаконні окорми і напитки од людей вимагати (П. Куліш). — Пор. несправедли́вий.
НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст., книжн. (перев. про суд, покарання і т. ін.); НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ (даний, зроблений або одержаний невідповідно до заслуг чи провини). Несправедливе покарання; Несправедливі докори; — Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (С. Скляренко); — Від тебе я можу заслухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак); Думки мутилися: ображали його (Чіпку) неправдивою карою, лякали людським сміхом (Панас Мирний); Весь цей час Партицький ходив по кімнаті, ніби схвильований незаслуженою образою (П. Колесник).
Словник синонімів української мови