несправедливість

НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (несправедливий учинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь); НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА (несправедливість у людських стосунках). Батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить (Т. Шевченко); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив (суддя) перед нею голову (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. несправедливість — несправедли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. несправедливість — [неисправеидлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. несправедливість — -вості, ж. 1》 Абстр. ім. до несправедливий 1). 2》 Несправедливий вчинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несправедливість — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Абстр. ім. до несправедли́вий 1. Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість (М. Коцюбинський); Народе український!...  Словник української мови у 20 томах
5. несправедливість — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Абстр. ім. до несправедли́вий 1. Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість (Коцюб., І, 1955, 214); Народе український!...  Словник української мови в 11 томах