нетямитися

НЕСТЯ́МИТИСЯ розм. (утрачати самовладання від хвилювання, розгубленості тощо), НЕТЯ́МИТИСЯ розм. — Док.: нестя́митися, знетя́митися. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Квітка-Основ'яненко); Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура). — Пор. 1. божево́літи.

Значення в інших словниках

1. нетямитися — нетя́митися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нетямитися — [неит’амиетиес'а] -мл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -т'амс'а, -т'амтеис'а  Орфоепічний словник української мови
3. нетямитися — -млюся, -мишся; мн. нетямляться; недок. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не пам'ятати себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нетямитися — НЕТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нетя́мляться; недок. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не пам'ятати себе.  Словник української мови у 20 томах
5. нетямитися — Нетя́митися, -млюся, -мишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нетямитися — НЕТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. нетя́мляться; недок. Утрачати самовладання від сильного хвилювання, збудження і т. ін., не пам’ятати себе.  Словник української мови в 11 томах