низькозорий

КОРОТКОЗО́РИЙ (про очі, людину — який погано бачить на далекій відстані), БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, КУЦОЗО́РИЙ розм., НИЗЬКОЗО́РИЙ заст., НИЗЬКОО́КИЙ заст. Романенко прижмурив короткозорі очі (С. Журахович); За чорною книжковою полицею щось грюкнуло, і з-за неї вихилилася мала постать короткозорого Шибая (Мирослав Ірчан); Низько схилив (чоловік) голову над столом, як це роблять близькозорі люди, і щось старанно писав (О. Копиленко); Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів (С. Васильченко); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. низькозорий — низькозо́рий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. низькозорий — -а, -е, заст. Короткозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. низькозорий — НИЗЬКОЗО́РИЙ, а, е, заст. Короткозорий. Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів. (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. низькозорий — НИЗЬКОЗО́РИЙ, а, е, заст. Короткозорий. Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів… (Вас., І, 1959, 46).  Словник української мови в 11 томах