низькоокий

КОРОТКОЗО́РИЙ (про очі, людину — який погано бачить на далекій відстані), БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, КУЦОЗО́РИЙ розм., НИЗЬКОЗО́РИЙ заст., НИЗЬКОО́КИЙ заст. Романенко прижмурив короткозорі очі (С. Журахович); За чорною книжковою полицею щось грюкнуло, і з-за неї вихилилася мала постать короткозорого Шибая (Мирослав Ірчан); Низько схилив (чоловік) голову над столом, як це роблять близькозорі люди, і щось старанно писав (О. Копиленко); Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів (С. Васильченко); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. низькоокий — низькоо́кий прикметник короткозорий арх.  Орфографічний словник української мови
2. низькоокий — -а, -е, заст. Короткозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. низькоокий — НИЗЬКОО́КИЙ, а, е, заст. Короткозорий. Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. низькоокий — НИЗЬКОО́КИЙ, а, е, заст. Короткозорий. Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (Н.-Лев., III, 1956, 370).  Словник української мови в 11 томах
5. низькоокий — Низькоокий, -а, -е Близорукій. Лебед. у. Канев. у. Васильк. у. Мнж. 187.  Словник української мови Грінченка