ничком

НИЦЬ (обличчям униз — лежати, падати тощо), ДОЛІ́ЛИЦЬ, НИ́ЦЬМА розм., НИЧКО́М розм., ДОЛІЧЕ́РЕВА розм. — На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О. Ільченко); Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. ничком — ничко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. ничком — Ниць, ницьма, долівид  Словник чужослів Павло Штепа
3. ничком — НИЧКО́М, присл., розм. Те саме, що ниць. Недалеко від борони хтось лежав ничком (П. Панч); Стара згадала за літами Свою нерадісну сім'ю. Її Микита під житами Упав ничком у колію (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
4. ничком — НИЧКО́М, присл., розм. Те саме, що ниць. Недалеко від борони хтось лежав ничком (Панч, Мир, 1937, 38); Стара згадала за літами Свою нерадісну сім’ю. Її Микита під житами Упав ничком у колію (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 61).  Словник української мови в 11 томах