ничком
НИЧКО́М, присл., розм. Те саме, що ниць.
Недалеко від борони хтось лежав ничком (Панч, Мир, 1937, 38);
Стара згадала за літами Свою нерадісну сім’ю. Її Микита під житами Упав ничком у колію (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 61).
Словник української мови (СУМ-11)