Словник української мови в 11 томах

нишкнути

НИ́ШКНУТИ, ну, неш, недок. Замовкати, затихати, заспокоюватися.

Аудиторія враз притихла, люди нишкли — люди хотіли почути, що далі скаже промовець (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 202);

Курці нишкнуть під строгим поглядом голови (Жур., Звич. турботи, 1960, 106);

// Притаївшись, сидіти тихо, мовчати.

Може, й цього разу сарна відчула, що поперед в засідці нишкне людина, і тому зупинилася (Загреб., Європа 45, 1959, 36);

// Схилятися додолу.

Квіти нишкли до землі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нишкнути — ни́шкнути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нишкнути — Замовкати, затихати, тихнути, заспокоюватися, (у сховку) причаюватися; (додолу) схилятися.  Словник синонімів Караванського
  3. нишкнути — див. мовчати  Словник синонімів Вусика
  4. нишкнути — -ну, -неш, недок.; мин. ч. нишк, нишкла, нишкло і нишкнув, нишкнула, нишкнуло. Замовкати, затихати, заспокоюватися. || Причаївшись, сидіти тихо, мовчати. || Схилятися додолу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нишкнути — НИ́ШКНУТИ, ну, неш, недок. Замовкати, затихати, заспокоюватися. Аудиторія враз притихла, люди нишкли – люди хотіли почути, що далі скаже промовець (Ю. Смолич); Курці нишкнуть під строгим поглядом голови (С.  Словник української мови у 20 томах
  6. нишкнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  7. нишкнути — Ни́шкнути, -кну, -неш гл. Молчать.  Словник української мови Грінченка