нишкнути
НИ́ШКНУТИ, ну, неш, недок.
Замовкати, затихати, заспокоюватися.
Аудиторія враз притихла, люди нишкли – люди хотіли почути, що далі скаже промовець (Ю. Смолич);
Курці нишкнуть під строгим поглядом голови (С. Журахович);
// Притаївшись, сидіти тихо, мовчати.
Може, й цього разу сарна відчула, що поперед в засідці нишкне людина, і тому зупинилася (П. Загребельний);
// Схилятися додолу.
Квіти нишкли до землі.
Словник української мови (СУМ-20)