ніяковість

ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. (через чиюсь поведінку, вчинки, що порушують загальноприйняті норми). Збентеження, що охоплювало її за кожним разом при німих зустрічах з ним, стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними всупереч їх волі (Ірина Вільде); Він подумав, що викладач насміхається з нього. Почуття це викликало в ньому ще більше зніяковіння (Григорій Тютюнник); В його погляді світилася ніяковість (О. Досвітній); Зустріч відбулася, він пережив тільки хвилинне замішання. Не більше (С. Журахович); — У мене до тебе велике прохання, — стискаючи пальці однієї руки другою, сказав Сергій.. Михайло мовчки чекав, дивуючись з сум'яття юнака (О. Копиленко); Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов (О. Довженко). — Пор. со́ром.

Значення в інших словниках

1. ніяковість — ні́я́ковість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ніяковість — НІ́Я́КОВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. ні́я́ковий. Ніяковість, яка сковувала Колю там, біля Палацу культури, давно розвіялась (М. Руденко); В його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
3. ніяковість — Ні́яковість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ніяковість — НІ́Я́КОВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. ні́я́ковий. Ніяковість, яка сковувала Колю там, біля Палацу культури, давно розвіялась (Руд., Вітер.., 1958, 211); В його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Досв., Вибр., 1959, 381).  Словник української мови в 11 томах