обачливий

ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Обережна Тодозя зиркнула на дві вікні причілка, Маленькі віконечка чорніли на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); З неї (брички) вилетіло три постаті. ..Обережні кроки зовсім не тривожать землю (М. Стельмах); Обачна женщина стережеться полюбити мужчину, вищого за неї станом (переклад М. Лукаша); Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); Дика вутка бережка (Словник Б. Грінченка); Тут сумніви та побоювання вже остаточно перейняли обережного та оглядистого Оксентія Ничипорука (Ю. Смолич); Петрій перервав своє оповідання і пильним, бачним оком поглядав круг себе (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. обачливий — оба́чливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обачливий — див. обережний  Словник синонімів Вусика
3. обачливий — [обачлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. обачливий — -а, -е. Те саме, що обачний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обачливий — ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1. Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); І хто знає, що було б далі, коли б не хитрий та обачливий економ (А. Шиян); Слова мало втішали .. завжди обачливого Корона.  Словник української мови у 20 томах
6. обачливий — ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1. Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (Скл., Карпати, II, 1954, 341); Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем...  Словник української мови в 11 томах