обачливий
ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1.
Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (Скл., Карпати, II, 1954, 341);
Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем, що умів зберігати тверезість у період перемог і не розгублюватися в період невдач (Ком. Укр., 4, 1970, 78).
Словник української мови (СУМ-11)