1. Словник української мови в 11 томах

обачливий

ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1.

Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (Скл., Карпати, II, 1954, 341);

Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем, що умів зберігати тверезість у період перемог і не розгублюватися в період невдач (Ком. Укр., 4, 1970, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обачливий — оба́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обачливий — див. обережний Словник синонімів Вусика
  3. обачливий — [обачлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. обачливий — -а, -е. Те саме, що обачний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обачливий — ОБА́ЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оба́чний 1. Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); І хто знає, що було б далі, коли б не хитрий та обачливий економ (А. Шиян); Слова мало втішали .. завжди обачливого Корона. Словник української мови у 20 томах
  6. обачливий — ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Словник синонімів української мови