обвислий
ОБВИ́СЛИЙ (опущений донизу), ЗВИ́СЛИЙ. Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький білокопитий жеребчик-одноліток (Григорій Тютюнник); Поросята мали ті самі екстер'єрні недоліки, що і їх батьки (вузький тулуб і голова, звислий зад) (з посібника).
ОБВИ́СЛИЙ (про шкіру — який втратив пружність і звисає донизу), ДРАГЛИ́СТИЙ, ДРА́ГЛИЙ діал.; ДРЯ́БЛИЙ (також вкритий зморшками). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (М. Стельмах); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський); Обличчя (у ігумені) маленьке, худе, дрябле (А. Шиян).
Словник синонімів української мови