обеззброїти

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обеззброїти — обеззбро́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. Обеззброїти — Роззброїти  Неправильно-правильно
3. обеззброїти — Обеззброїти, роззброїти, озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- — обезболити, обезкровити, обезсилити, обезчестити — поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити ...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. обеззброїти — див. обеззброювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати.  Словник української мови у 20 томах
6. обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати.  Словник української мови в 11 томах