обеззброїти

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззброїти — обеззбро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. Обеззброїти — Роззброїти Неправильно-правильно
  3. обеззброїти — Обеззброїти, роззброїти, озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- — обезболити, обезкровити, обезсилити, обезчестити — поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. обеззброїти — див. обеззброювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати. Словник української мови у 20 томах
  6. обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати. Словник української мови в 11 томах