обеззброїти
Обеззброїти, роззброїти, озброїти
За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- — обезболити, обезкровити, обезсилити, обезчестити — поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити — змодельовано дієслово обеззброїти: «Решта банди перейшла кордон, де її обеззброїли й інтернували». Але яка потреба в цьому паралельному слові, що за значенням нічим не відрізняється від дієслова роззброїти? Хіба недостатньо передає той самий зміст це дієслово, приміром, у фразах: «Міліція нагнала басмачів у Кзил-Су, дев’ять чоловік роззброїла» (І. Ле); «Його роззброїла та непохитна впевненість, яка прозвучала в голосі бригадира» (С. Журахович)?
Із префіксом о- є в українській мові дієслово озброювати, що має протилежне значення: «Могутні були новгородські бояри та купці, не один полк могли озброїти, та ще й зброя яка!» (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- обеззброїти — обеззбро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Обеззброїти — Роззброїти Неправильно-правильно
- обеззброїти — див. обеззброювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати. Словник української мови у 20 томах
- обеззброїти — РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Словник синонімів української мови
- обеззброїти — ОБЕЗЗБРО́ЇТИ див. обеззбро́ювати. Словник української мови в 11 томах