ні-ні та й...

Ні-ні та й... — гляди та й... коли-не-коли

«Ні-ні та й піде на базар щось продати», — читаємо в одному перекладі з художньої літератури, а інколи такий самий вислів бачимо й в оригінальній українській сучасній літературі: «Ні-ні та й вип’є чарчину, а тоді — другу, третю... і пустився чоловік берега». У кого є чуття мови — а воно буває й природжене, й вироблене внаслідок самовдосконалення, — той зразу відчує буквалістичність перекладу й неприродність вислову ні-ні в контексті українського твору: його скальковано з російського вислову типу: «Нет-нет да и соврет опять».

Заперечення ні в українській мові може бути повторене тільки для того, щоб передати особливо піднесений емоційний стан людини, наприклад: «Ні, ні, не хочу цього! Не дам згоди на це!» А там, де треба передати російський вислів «нет-нет да и...», є інші українські відповідники: гляди («То не хотів їхати, а то, гляди, вже й у дорогу зібрався». — З живих уст), коли-не-коли («Артем на заводі. Коли-не-коли провідає матір». — А. Головко). Повторення дієслова з запереченням може також бути відповідником до наведеного російського вислову: «Не йде, не йде та й прийде стовбичити цілий день» (із живих уст).

Отож у перших помилкових фразах слід було б написати: «Коли-не-коли та й піде на базар», — або: «Гляди, й піде на базар»; «Не п’є, не п’є та й вип’є чарчину, а тоді — другу, третю...».