обновляти

ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ) (робити що-небудь новішим, лагодячи, ремонтуючи, замінюючи щось застаріле, зіпсоване, пошкоджене), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ПІДНОВЛЯ́ТИ (ПІДНО́ВЛЮВАТИ), ОСВІЖА́ТИ, ОМОЛО́ДЖУВАТИ. — Док.: обнови́ти (онови́ти), піднови́ти, освіжи́ти, омолоди́ти. — Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (з журналу); Поки він обновлював хату знадвору, мати оздоблювала її зсередини (В. Земляк); Золоті ворота (в Києві) кілька разів оновлювали (з газети); (Воронін:) А ми до твого приїзду кабінет підновили (О. Левада); Освіжити стару сукню; Ти вгадав, — підвівся з-за столу Дорошенко.. — Завод старіє катастрофічно. Якщо його не омолоджувати, він помре, стане інвалідом (П. Загребельний).

ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИ рідше, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ЖИВОТВОРИ́ТИ поет. — Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити (онови́ти), відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар'яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); — Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, — промовила Надя, — мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); (Чернишевський:) Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. (Шевченко:) Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, — віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них (гронах) горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. обновляти — обновля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обновляти — ОБНОВЛЮВАТИ, оновляти, відновляти, відновлювати; (природу) воскрешати, відроджувати, оживляти, омолоджувати; (звичай) підновляти, усучаснювати.  Словник синонімів Караванського
3. обновляти — -яю, -яєш і обновлювати, -юю, -юєш, недок., обновити, -новлю, -новиш; мн. обновлять; док., перех. 1》 Усуваючи пошкодження, руйнування і т. ін., надавати чому-небудь старому вигляду нового; оновляти. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обновляти — ОБНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. обно́влять; док., перех. 1. Усуваючи пошкодження, руйнування і т. ін., надавати чому-небудь старому вигляду нового; оновляти.  Словник української мови в 11 томах
5. обновляти — ОБНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. обно́влять; док. 1. що. Усуваючи пошкодження, руйнування і т. ін., надавати чому-небудь старому вигляду нового; оновляти.  Словник української мови у 20 томах
6. обновляти — Обновля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. обновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить.  Словник української мови Грінченка