обрамляти

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).

Значення в інших словниках

1. обрамляти — обрамля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обрамляти — -яю, -яєш і обрамлювати, -юю, -юєш, недок., обрамити, -млю, -миш; мн. обрамлять; док., перех. 1》 Вставляти, поміщати в раму, рамку. 2》 Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрамляти — ОБРА́МЛЯТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., перех. 1. Вставляти, поміщати в раму, рамку. 2. Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати.  Словник української мови в 11 томах
4. обрамляти — ОБРАМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., що. 1. Вставляти, поміщати в раму, рамку, оправу. Експозиція знайомила з виробами з янтарю ..  Словник української мови у 20 томах