обрамляти
ОБРАМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., що.
1. Вставляти, поміщати в раму, рамку, оправу.
Експозиція знайомила з виробами з янтарю .. Обрамляючи в метал або подаючи в природному вигляді, вони [народні умільці] вміють показати чарівну красу .. сонячного каменю (із журн.).
2. Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати.
Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський);
Чергуються рядками дуб і клен, акація і ясен – живі рими. А кожну зелену строфу обрамлює кучерявий чагарник... (С. Журахович);
Очі у неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице незвичайне (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)