обрамляти
ОБРАМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., що.
1. Вставляти, поміщати в раму, рамку, оправу.
Експозиція знайомила з виробами з янтарю .. Обрамляючи в метал або подаючи в природному вигляді, вони [народні умільці] вміють показати чарівну красу .. сонячного каменю (із журн.).
2. Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати.
Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський);
Чергуються рядками дуб і клен, акація і ясен – живі рими. А кожну зелену строфу обрамлює кучерявий чагарник... (С. Журахович);
Очі у неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице незвичайне (І. Сенченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамляти — обрамля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обрамляти — -яю, -яєш і обрамлювати, -юю, -юєш, недок., обрамити, -млю, -миш; мн. обрамлять; док., перех. 1》 Вставляти, поміщати в раму, рамку. 2》 Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрамляти — ОБРА́МЛЯТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., перех. 1. Вставляти, поміщати в раму, рамку. 2. Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати. Словник української мови в 11 томах
- обрамляти — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Словник синонімів української мови