обрамляти
ОБРА́МЛЯТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., перех.
1. Вставляти, поміщати в раму, рамку.
2. Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати.
Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (Чаб., Тече вода.., 1961, 45);
Чергуються рядками дуб і клен, акація і ясен — живі рими. А кожну зелену строфу обрамлює кучерявий чагарник… (Жур., Вечір.., 1958, 38);
Очі у неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице незвичайне (Сенч., Опов., 1959, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамляти — обрамля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обрамляти — -яю, -яєш і обрамлювати, -юю, -юєш, недок., обрамити, -млю, -миш; мн. обрамлять; док., перех. 1》 Вставляти, поміщати в раму, рамку. 2》 Оточувати собою що-небудь у вигляді рамки; облямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрамляти — ОБРАМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОБРА́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРА́МИТИ, млю, миш; мн. обра́млять; док., що. 1. Вставляти, поміщати в раму, рамку, оправу. Експозиція знайомила з виробами з янтарю .. Словник української мови у 20 томах
- обрамляти — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Словник синонімів української мови