обсихати

ВИСИХА́ТИ (перетворюючись у пару, зникати), ПРОСИХА́ТИ, СО́ХНУТИ, ОБСИХА́ТИ. — Док.: ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, просо́хти, просо́хнути, обсо́хти, обсо́хнути. Поволі висихали в жінок сльози (В. Кучер); Вода не просихала, мабуть, під тоненьким пластом чорнозему була така глина, що не пропускала воду (І. Франко); Піде (дівчина) на шлях подивитись, Поплакати в лози, — Защебече соловейко, Сохнуть дрібні сльози (Т. Шевченко); На свіжому повітрі швидко обсохли її.. сльози (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. обсихати — обсиха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсихати — див. сохнути  Словник синонімів Вусика
3. обсихати — -аю, -аєш, недок., обсохнути і обсохти, -хну, -хнеш; мин. ч. обсох, обсохла, обсохло і обсохнув, обсохнула, обсохнуло; док. Ставати сухим; висихати. || Випаровуючись, висихаючи, зникати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обсихати — ОБСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСО́ХНУТИ, ОБСО́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. обсо́хнув і обсо́х, ла, ло; док. Ставати сухим; висихати. Пригріло сонечко, обсохла земля (М. Коцюбинський); Був теплий дощ, в траві стоїть вода, На гілці синя бабка обсихає (М.  Словник української мови у 20 томах
5. обсихати — ОБСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСО́ХНУТИ і ОБСО́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. обсо́хнув і обсо́х, ла, ло; док. Ставати сухим; висихати. Був теплий дощ, в траві стоїть вода, На гілці синя бабка обсихає (Рильський, III, 1961, 183); Пригріло сонечко...  Словник української мови в 11 томах
6. обсихати — Обсиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. обсо́хти, -хну, -неш, гл. Обсыхать, обсохнуть. Заплакані очі трохи обсохли. Левиц. Пов. 127.  Словник української мови Грінченка