обтісувати

I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм., МУШТРУВА́ТИ фам., ШКО́ЛИТИ розм., ОТІ́СУВАТИ розм., ОБТІ́СУВАТИ розм., ОБШЛІФО́ВУВАТИ розм., СТРУ́НЧИТИ розм. — Док.: ви́ховати, ви́ростити, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, ви́глядіти, сформува́ти, ви́колисати, ви́колихати, ви́ліпити, ви́муштрувати, ви́школити, отеса́ти, обтеса́ти, обшліфува́ти. В ранніх.. літах нас виховують пильно й дбайливо (М. Зеров); Виховав дитину в добру годину (прислів'я); Я хотів для Валика зробити значно більше — виростити справжнього патріота, чудову людину (В. Логвиненко); І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем у руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (О. Гончар); І вигодували й випестили з мене робітника дужого (Панас Мирний); — Як буде син — призвичаю й його до господарства, а дочка — вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний); — Ох, не просте це діло — формувати людину (О. Гончар); Високе, почесне й надзвичайно важке завдання — ліпити характер дитини (О. Донченко); З молодого, як із воску: що хоч, те й виліпиш (прислів'я); — Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Ю. Збанацький); — Ніколи не була я в школі — згадує Олена Семенівна. — Саме життя школило мене... (з журналу); З часом.. удалось матері його троха обтесати й освоїти.., але зробити з нього панича.. мати таки не здужала (І. Франко); Свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар).

ОБРУ́БУВАТИ (очищати дерево від гілок, сучків, кори), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ОБТІ́СУВАТИ (перев. кору). — Док.: обруба́ти, обчухра́ти (очухра́ти розм. рідше), почухра́ти розм. обтеса́ти. Велетня (дерево) обрубують з галуззя і по утертій колії спускають горою на ріку (І. Франко); З лугу вигонив панський луговий, з поближньої ліщини — побережник, а своїх верб не стане, щоб на паливо їх обчухрувати (І. Муратов); Чухрали теслярі якісь колоди (О. Ільченко); Стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. обтісувати — обті́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтісувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
3. обтісувати — [оубт’ісуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. обтісувати — -ую, -уєш, недок., обтесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. 2》 Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обтісувати — ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док. 1. що. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З.  Словник української мови у 20 томах
6. обтісувати — ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні.  Словник української мови в 11 томах
7. обтісувати — Обтісувати, -сую, -єш сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.  Словник української мови Грінченка