Значення в інших словниках
-
обтісувати —
обті́сувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обтісувати —
[оубт’ісуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
-
обтісувати —
-ую, -уєш, недок., обтесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. 2》 Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обтісувати —
ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док. 1. що. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З.
Словник української мови у 20 томах
-
обтісувати —
I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
обтісувати —
ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні.
Словник української мови в 11 томах
-
обтісувати —
Обтісувати, -сую, -єш сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Словник української мови Грінченка