обхідний

КРУЖНИ́Й (про шлях, стежку — не прямий); ОБ'ЇЗНИ́Й (яким об'їжджають); ОБХІДНИ́Й (яким обходять, об'їжджають що-небудь). Він кружним шляхом простує до своєї хати (М. Чабанівський); Об'їзна дорога; Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І. Франко).

ОБВІДНИ́Й спец. (призначений для відведення води з річки, водосховища), ОБХІДНИ́Й. Будинок ГЕС може споруджуватися безпосередньо біля греблі або осторонь від неї, на обвідному каналі (з посібника); Обхідний ярик на Кампир-Раватському узгір'ї давно закінчили (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. обхідний — обхідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обхідний — [обх'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обхідний — -а, -е. 1》 Яким обходять, об'їжджають що-небудь; кружний. Обхідний шлях. 2》 спец. Те саме, що обвідний. 3》 військ. Стос. до обходу, оточення ворога. 4》 Пов'язаний з обходом, відвідуванням певних людей або місць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обхідний — ОБХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Яким обходять, об'їжджають що-небудь; кружний. Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І.  Словник української мови у 20 томах
5. обхідний — Обхідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обхідний — ОБХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Яким обходять, об’їжджають що-небудь; кружний. Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. обхідний — Обхідни́й, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.  Словник української мови Грінченка