обхідний

обхідни́й

-а, -е.

1》 Яким обходять, об'їжджають що-небудь; кружний. Обхідний шлях.

2》 спец. Те саме, що обвідний.

3》 військ. Стос. до обходу, оточення ворога.

4》 Пов'язаний з обходом, відвідуванням певних людей або місць.

Обхідний листок — документ, на якому при розрахунку з особою, яка залишає роботу, засвідчується, що за нею немає заборгованості (у господарських органах підприємства, бібліотеці і т. ін.).

5》 у знач. ім. обхідний, -ного, ч., рідко. Те саме, що обхідник.

Значення в інших словниках

1. обхідний — обхідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обхідний — [обх'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обхідний — ОБХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Яким обходять, об'їжджають що-небудь; кружний. Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обхідний — КРУЖНИ́Й (про шлях, стежку — не прямий); ОБ'ЇЗНИ́Й (яким об'їжджають); ОБХІДНИ́Й (яким обходять, об'їжджають що-небудь). Він кружним шляхом простує до своєї хати (М.  Словник синонімів української мови
5. обхідний — Обхідни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обхідний — ОБХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Яким обходять, об’їжджають що-небудь; кружний. Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. обхідний — Обхідни́й, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.  Словник української мови Грінченка